модуляція

-ї, ж.

1) муз. Перехід з однієї тональності в іншу; зміна ладу. || Зміна висоти звуку. || В середньовічній музичній теорії – злагода й упорядкованість, що була предметом тогочасної науки про мистецтво музики.

••

Ла́дова модуля́ція — перехід в однойменну тональність іншого ладового нахилу.

2) фіз. Зміна характеру коливань високої частоти під впливом коливань нижчої частоти.

3) Перетворення електричних коливань, утворюваних звуком, у світловий пучок, який записує звуки на звуковій кіноплівці.

4) Перетворення величин, які характеризують будь-який регулярний процес, що здійснюється зовнішньою дією. || Зміна за заданим законом сигналів, величин, параметрів, які характеризують фізичний процес.

••

Ампліту́дна модуля́ція — модуляція, за якої вплив модулювального сигналу на коливання призводить до пропорційних змін їх амплітуди.

І́мпульсна модуля́ція — модуляція, за якої модульований сигнал має вигляд послідовності імпульсів.

Часто́тна модуля́ція — модуляція коливань шляхом зміни у часі частоти.